Ще з давніх часів кожен день Масляної мав певні назви і значення. Святковий тиждень ділилася на вузьку Масляну, що включає в себе 3 перші дні, і Широку, якій відвели 4 дні, передає

   У перші три дні наші предки поєднували роботу і святкування, а вже в другій половині віддавалися масовим гулянням.

За кожним днем Масляної були закріплені усталені обряди, які проводилися в певній послідовності.

понеділок – Зустріч;

вівторок – Загравання;

середа – Ласунка;

четвер – Розгуляй;

п’ятниця – Тещині вечори;

субота – Посиденьки зовиці;

неділя – Прощений день.

    У перший день свята,понеділок, зустрічали Масляну. У цей день родичі зустрічалися один з одним. Ходили в гості до хрещених, до сватів, до всієї рідні. Було прийнято кататися з крижаних гірок: чим далі їдуть сані з гори, тим кращим буде врожай за повіррям

   Вівторок був відведений під ігри, забави, нестримні веселощі. Загравання знаменувалися тим, що молоді хлопці знаходили собі наречених, і дівчата не залишалися осторонь, крадькома задивляючись на майбутніх наречених.

   По середах тещі запрошували в гості зятів і пригощали їх млинцями, тому й ім’я у цього дня таке смачне – Ласунка.

   На четвертий день, в “розгуляй”, влаштовувалися цілі маскаради, гуляння на вулицях, веселі ігри на свіжому повітрі. Вони тривали до ранку.

   Після тещиних частувань зяті намагалися віддячити їм. По п’ятницях тещі гостювали у зятів, які пригощали їх млинцями і солодощами.

   У суботу було прийнято пригощати рідних чоловіка: молода невістка запрошувала їх до себе в гості, а зовиць (це сестри чоловіка) навіть обдаровувала подарунками.

   У Прощену неділю всі просили один у одного прощення, молодята обдаровували подарунками батьків. Завершувалася галаслива Масляна спалюванням опудала, символ довгої зими, якої прийшов кінець.

    На Пущенні, чи Сирному тижні немає посту в середу й п’ятницю, кожен день можна вживати молоко, яйця і рибу, але м’яса вже не їдять. У православних храмах починають здійснювати Великопісні служби.

     Під час свята українці частіше їли вареники, а не млинці. Але в деяких областях дійсно було прийнято пекти і млинці. Млинці – це символ сонця, завдяки якому наші предки сподівалися скоріше заманити весну в свої краї і розпрощатися із зимою.