ІV. РОБОЧИЙ ЧАС, РЕЖИМИ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ.

Адміністрація відділу культури і туризму зобов’язується:

4.1. При регулюванні робочого часу сторони виходять з того, що нормальна тривалість роботи не може перевищувати 40 годин на тиждень.

4.2. Установити час початку та закінчення роботи, перерви у роботі для відпочинку і харчування тощо згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку (додаток 1).

4.3. Для працівників клубних, бібліотечних установ, районної школи мистецтв встановлюється п‘ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями підряд.

4.4. П’ятиденний робочий тиждень встановлюється керівником спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи.

4.5. Надавати працівникам два вихідні дні на тиждень, які мають співпадати підряд із загальним вихідним днем. Загальним вихідним днем є неділя, а у підрозділах, пов’язаних з обслуговуванням населення визначити загальний вихідний день – субота. В публічно-шкільних бібліотеках-філіалах вихідні дні – субота, неділя, в центральній районній бібліотеці та центральній районній бібліотеці для дітей – п’ятниця, субота.

4.6. Для педагогічних працівників районної школи мистецтв загальним вихідним днем є неділя, а другим вихідним - субота або понеділок.

4.7. Обсяг педагогічного навантаження та графіки змінності затверджує керівник закладу за погодженням з профспілковим комітетом за додержанням тривалості робочого тижня.

Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.

4.8. Періоди, впродовж яких у районній школі мистецтв не здійснюється навчальний процес у зв’язку із санітарно-епідеміологічними, кліматичними чи іншими, не залежними від працівників обставинами, є робочим часом педагогічних та інших працівників. У зазначений час працівники залучаються до навчально- виховної, організаційно-методичної, організаційно-педагогічної робіт відповідно до наказу керівника закладу в порядку, передбаченому колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, в межах норм годин встановленої при тарифікації. Якщо така робота не виконується, оплата здійснюється з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст.113 КЗпП України).

4.9. Для залучення педагогічних працівників до роботи під час карантину потрібен наказ директора районної школи мистецтв.

4.10. В межах робочого дня педагогічні працівники закладу повинні вести всі види навчально-методичної роботи відповідно до посади, навчального плану і плану роботи

4.11. Час початку і закінчення роботи, перерви для педагогічних працівників, встановлюються розкладом занять.

4.12. Робочий час викладача регламентується навчальним планом, методичною, науковою та організаційною роботою, передбаченими індивідуальним планом і розкладом занять, що затверджується на початку навчального року.

4.13. При складанні розкладу враховується принцип педагогічної доцільності і максимальної економії часу, з метою підвищення професійного рівня, самоосвіти, підготовки до занять тощо за межами навчального закладу.

4.14. При складанні розкладу занять не допускати нераціональних витрат часу педагогічних працівників, які здійснюють викладацьку роботу, забезпечувати безперервну послідовність проведення уроків, навчальних занять, недопускати тривалих перерв між заняттями (так званих «вікон»).

4.15. При встановленні педагогічного навантаження враховувати те, що норма годин на одну тарифну ставку педагогічних працівників школи становить 18 навчальних годин на тиждень відповідно до Закону України «Про позашкільну освіту».

4.16. Тривалість роботи педагога-сумісника (як зовнішнього, так і внутрішнього) протягом місяця не повинна перевищувати педагогічного навантаження в обсязі не більше 9 годин на тиждень.

4.17. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

4.18. При прийнятті на роботу нових працівників знайомити їх з наказом (розпорядженням) про зарахування на роботу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором під підпис.

4.19. Враховуючи загальні засади державної політики України стосовно сімей, які виховують дітей, та прагнучи забезпечити повноту реалізації батьками своїх функцій щодо підготовки і готовності до навчання в школі, їх адаптації до нових умов, та діючи як соціальні партнери в рамках Закону України «Про соціальний діалог в Україні» і колективного договору на 2019-2024 рр., надати батькам першокласників 1 вересня у День знань вихідний день (із збереженням денного заробітку).

4.20. Залучати на роботу окремих працівників у вихідні, неробочі дні лише у виняткових випадках, за погодженням з профспілковим комітетом.

4.21. Компенсувати роботу у святковий, неробочий та вихідний день згідно з чинним законодавством.

4.22. Для працівників, які виконують обов'язки сторожів, пожежних встановлюється підсумковий облік робочого часу, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.

4.23. Прийняття на роботу та звільнення з роботи гардеробників здійснюється в залежності від погодних умов на підставі наказів директора районного об’єднання культури і дозвілля за погодженням з начальником відділу культури і туризму.

4.24. Відпустка працівникам по сумісництву, надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

4.25. Встановити в режимі роботи установ термін «робочий час», що включає час, починаючи з моменту приходу працівника в установу до його виходу, який враховується при обліку нещасних випадків на виробництві.

4.26. Встановлювати додаткові гарантії та пільги працівникам за рахунок власних позабюджетних коштів установ, організацій галузі.

Надавати додаткову оплачувану відпустку за рахунок додаткових джерел у випадках:

особистого шлюбу – 3 дні;

при народженні дитини – 2 дні;

при шлюбі дітей – 2 дні;

в разі смерті подружжя або близьких родичів (батьків, братів, сестер і дітей) – 3 дні не враховуючи часу на проїзд в кожному конкретному випадку.

4.27. Застосовувати контрактну форму трудового договору лише у випадках, прямо передбачених законами України.

4.28. За згодою сторін (Роботодавця і працівника) у разі необхідності встановлювати, як при прийнятті на роботу так і згодом, неповний робочий день чи неповний робочий тиждень (ст. 56 Кодексу законів про працю України).

4.29. При введенні в установі режиму неповного робочого часу не допускати його зменшення більше ніж до чотирьох годин на день або 20 годин на тиждень.

4.30. Про зміну істотних умов праці – систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – повідомляти працівників не пізніше, ніж за два місяці (ст. 32 Кодексу законів про працю України).

4.31. Не вимагати від працівника виконання роботи, яка не обумовлена трудовим договором та посадовою інструкцією (ст. 31 Кодексу законів про працю України, ст. 173 Кримінального кодексу).

4.32. Тривалість щорічної відпустки установлюється відповідно до чинного законодавства (Основними законодавчими актами, які регулюють порядок надання відпусток, є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) і Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки))

Надавати працівникам щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів, викладачам - 56 за відпрацьований робочий рік, особам з інвалідністю ІІІ групи – 26, особам з інвалідністю І, ІІ груп – 30, неповнолітнім – 31 календарний день.

Статтею 4 Закону про відпустки встановлено такi їх види:

— щорiчна основна вiдпустка;

—щорiчнi додатковi вiдпустки (за роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi, за особливий характер роботи тощо);

— додатковi вiдпустки у зв’язку з навчанням;

— творчi вiдпустки;

—соцiальнi вiдпустки (у зв’язку з вагiтнiстю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дітей, або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи);

— вiдпустки без збереження заробiтної плати;

— iншi види вiдпусток, установленi законодавством, генеральною, галузевою i регiональною угодами, колективним i трудовим договорами.

Щорiчнi додатковi вiдпустки за бажанням працiвника можуть надаватись одночасно зі щорiчною основною або окремо вiд неї. Загальна тривалiсть щорiчних основної та додаткових вiдпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

Щорiчнi основна та додатковi вiдпустки надаються з таким розрахунком, щоб вони були використанi, як правило, до закiнчення робочого року. Робочим роком для працівника вважається проміжок часу, що дорівнює календарному року, але розраховується з дня його прийняття на роботу.

Якщо протягом року у працівника виникає потреба перенести дату відпустки, він подає заяву на ім’я керівника. Якщо це не вплине на виробничий процес і господарську діяльність установи, тоді на підставі заяви оформляється наказ із внесенням інформації до графіка відпусток.

На прохання працівника відпустка має бути обов’язково перенесена у двох випадках: якщо роботодавцем був порушений термін письмового повідомлення працівника про час надання відпустки та якщо працівникові не були своєчасно (тобто не пізніше ніж за три дні до початку відпустки) виплачені відпускні.

Також щорічна відпустка має бути перенесена або продовжена в разі настання в період відпустки тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку; настання терміну відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Роботодавець може бути ініціатором перенесення щорічної відпустки працівника лише тоді, коли її надання в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальній роботі установи, і за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде надана працівникові в поточному робочому році. До того ж, таке перенесення можливе лише за письмової згоди працівника.

Тривалість і поділ щорічної відпустки

Щорічні відпустки можуть бути надані з будь-якого календарного дня, включаючи святкові, робочі, неробочі або вихідні дні. Вихідні дні в тривалість щорічної відпустки включаються, як і будь-які інші календарні дні, а тому відпустка не продовжується на кількість вихідних днів, які припадають на її

період. А от якщо під час щорічної відпустки трапляються святкові чи неробочі дні, то вона продовжується на відповідну кількість днів, бо вони (святкові та неробочі дні) не оплачуються та не включаються до днів основної щорічної відпустки.

Відповідно до ст. 12 Закону про відпустки щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості, але за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористану частину щорічної відпустки слід надати до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Право працiвника на щорiчну основну вiдпустку повної тривалостi в перший рiк роботи настає пiсля закiнчення шести мiсяцiв безперервної роботи в установі (ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки). Але це правило не поширюється на такі категорії працівників (вони, за бажанням, можуть отримати щорічну відпустку повної тривалості до закінчення вказаного строку):

— жiнки — перед вiдпусткою у зв’язку з вагiтнiстю та пологами або пiсля неї,

— жiнки, якi мають двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дитину з інвалідністю;

— особи з інвалiдністю;

— особи вiком до 18 рокiв;

— чоловiки, дружини яких перебувають у вiдпустцi у зв’язку з вагiтнiстю та пологами;

— особи, звільнені після проходження строкової військової,служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

— сумiсники — одночасно з вiдпусткою за основним мiсцем роботи;

— працiвники, якi успiшно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати вiдпустку до часу складання iспитiв, залiкiв, написання дипломних, курсових, лабораторних та iнших робiт, передбачених навчальною програмою;

— працiвники, якi мають путiвку (курсiвку) для санаторно-курортного лiкування;

— батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу.

Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Відпустки за другий і наступні роки роботи в установі, то вони можуть бути надані працівникові в будь-який період робочого року.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості:

— протягом двох років поспіль;

— протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років;

— протягом робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами чи з особливим характером праці.

Грошова компенсація

На період перебування працівника в оплачуваній відпустці за ним зберігаються місце роботи (посада) та заробітна плата (ст. 2 Закону про відпустки). Чинна заборона на виплату грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки. Випадки, коли можна отримати компенсацію за невикористану відпустку, перераховано у ст. 83 КЗпП:

— звільнення;

— переведення на роботу в іншу установу;

— бажання працівника щодо отримання компенсації за частину відпустки (тривалість наданої йому щорічної та додаткових відпусток має бути не менше 24 календарних днів);

— смерть працівника (компенсація виплачується спадкоємцям).

Забороняється замінювати грошовою компенсацією всі види відпусток працівникам віком до 18 років.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше як за три дні до її початку. Виплата такої заробітної плати може бути перенесено лише у випадку письмової згоди працівника.

4.33. Затвердити графіки черговості надання відпусток та довести їх до відома працівників (ст. 6, 10 Закону України «Про відпустки»).

Черговість надання відпусток визначається графіком, затвердженим начальником відділу культури і туризму за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, і доводиться до відома всіх працівників. Під час складання графіків мають враховуватись як особливості виробництва, так і особисті інтереси та можливості для відпочинку працівників.

При складаннi графiка вiдпусток необхiдно враховувати, що відповідно до ст. 10 Закону по відпустки деяким категорiям працiвникiв надано право на одержання вiдпустки за їх бажанням у зручний для них час, а саме:

— особам вiком до 18 рокiв;

— особам з інвалідністю;

— жiнкам перед вiдпусткою у зв’язку з вагiтнiстю та пологами або пiсля неї;

— жiнкам, якi мають двох i бiльше дітей вiком до 15 рокiв або дитину з інвалідністю;

— одиноким матерям (батькам), якi виховують дитину без батька (матерi); опiкунам, пiклувальникам або iншим самотнiм особам, якi фактично виховують одну дитину або бiльше вiком до 15 рокiв за вiдсутностi батькiв;

— дружинам (чоловiкам) вiйськовослужбовцiв;

— ветеранам працi й особам, якi мають особливi трудовi заслуги перед Батькiвщиною;

— ветеранам вiйни, особам, якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною, а також особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 листопада 1993 р. № 3551-ХII;

— батькам-вихователям дитячих будинкiв сiмейного типу.

Графіки щорічних оплачуваних відпусток затверджувати за погодженням з профспілковим комітетом до 31 грудня кожного року.

Керівним, педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

4.34.Графік та розпорядок робочого часу, правила внутрішнього трудового розпорядку встановлюються власником або уповноваженим на це органом за погодженням з відповідним профспілковим комітетом.

4.35. Надавати оплачувані додаткові відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів працівникам, які мають дітей:

- жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері
особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку
дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує
їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в
лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину
або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із
прийомних батьків

- одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі),

- особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка (ст. 73 Кодексу законів про працю України, ст. 19 Закону України «Про відпустки»).

Одиноким матерям, які виховують дитину без батька після розлучення для отримання додаткової соціальної відпустки, необхідно надати такий перелік документів:

рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

рішення органу опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини (наприклад, довідка структурного підрозділу районної державної адміністрації з питань соціального захисту населення про підтвердження факту виховання без одного з подружжя дитини віком до 14 років);

ухвала суду або постанова слідчого про розшук батька у справі за позовом про стягнення аліментів;

рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (або ухвала суду про відкриття провадження у справі про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (померлою)?

довідка про перебування батька у місцях позбавлення волі.

Не підтверджує статус працівниці як одинокої матері свідоцтво про

розірвання шлюбу.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:

1) до пологів - 70 календарних днів;

2) після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).

Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Установа за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Порядок надання соціальних відпусток

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою жінки або осіб, зазначених у частині третій статті 18 Закону про відпустки, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Особам, зазначеним у частині третій статті 18 Закону про відпустки (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу).

Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону про відпустки, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

4.36. Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

4.37. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів установи, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.

4.38. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для підготовки та участі в змаганнях встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4.39. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону України про відпустки, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) особам з інвалідністю I та II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу:

чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, — тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, — тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, — тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

4.40. Надавати додаткові відпустки за ненормований робочий день тривалістю 3 та 7 календарних днів працівникам на посадах згідно з Переліком (додаток 2).

4.41. Прибиральники службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.

Профком зобов’язується:

4.42. Здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства з питань режиму робочого часу і часу відпочинку. У випадку виявлення порушень вносити Роботодавцю подання щодо їх усунення.

4.43. Надавати працівникам безкоштовно правову допомогу з питань законодавства про робочий час і час відпочинку.

4.44. Здійснювати контроль за своєчасним внесенням записів у трудові книжки працівників, видання наказів про прийняття, звільнення і переведення на іншу роботу.