17 квітня в Рівненській ОДА відбудеться засідання обласної туристичної ради.
Члени ради підсумують роботу галузі у 2017 році та визначать пріоритети на поточний рік. Також розкажуть про розвиток мережі культурних шляхів Рівненщини, роботу із утримання доріг до туристичних об’єктів, а також презентують колекційну гру-квест «На власні очі».
До переліку туристичних об'єктів включено пам'ятки нашого району:
- садиба графів Валевських (смт. Гоща);
- архаїчний вітряний млин (с. Красносілля)
Садиба графів Валевських у Гощі представляла архітектурну епоху і демонструвала абсолютно інші підходи до формування просторової та архітектурно-композиційної структури як ансамблю в цілому, так і його центральної будівлі. Зведення панської резиденції на околиці містечка поряд з валами колишнього замку стало вже ознакою нового часу, коли підкреслювалося не споконвічне коріння на цій землі, як це було в епоху бароко і класицизму, а, навпаки, відособлення, ізольованість від усього, що існує поза садибою, що свідчить про нові, романтичні, тенденції. Звернення до архітектурних традицій у садибному будівництві на Волині у другій половині ХІХ ст. здійснювалось шляхом переоснащення житлових корпусів у стародавніх та новопридбанних вотчинних маєтках. Вважається, що поворот до історичних архітектурних стилів був зумовлений кількома факторами. По-перше, дворяни, аристократія, як найосвідченіша суспільна верства, завжди прихильно ставилися до поєднання архітектурного стилю та історії, їм «подобалося переноситися у дух іншої епохи», по-друге, романтична архітектура повинна була сприяти моральному розвиткові особистості, а через кожну особистість — відповідному розвиткові суспільства (за Фіхте — людина є переможцем, її місія — пізнання і дія, інтелектуальний і моральний розвиток).
Свідчення цього — будівництво палацового корпусу на території садиби графів Валевських у Гощі. Для створення його архітектурного образу був використаний мотив швейцарського шале із застосуванням на бічному фасаді накладного фахверку. При вирішенні вхідного блоку палацу вперше у резиденціальній архітектурі Волині цього періоду проявилися риси модерну (характерний криволінійний обрис арок накриття над терасою перед головним входом). Зорієнтованість на захід Європи пояснювалась давньою звичкою польської аристократії переймати і запроваджувати на власному терені «новочасні» архітектурні елементи і концепції. Адже навіть після остаточного приєднання Правобережжя до Російської імперії у 1795 р. Волинь фактично залишалася під впливом польської еліти. Велике суспільне значення поляків тут було результатом їх багатства, а, отже, і впливу (у 1850 р. близько 5000 польських землевласників володіли 90 % території Правобережжя). Регіон залишався твердинею старих порядків, зберігаючи у суспільній сфері чільну роль магнатсько-шляхетського проводу, який продовжував виступати в якості основного замовника в архітектурно-будівельній діяльності. Тому, зведення панської резиденції за міськими мурами або на периферії стає рушійною силою подальшої просторової та планувальної еволюції населеного пункту. Такі процеси відбувалися у Гощі, Новій Чарторії, Рівному, Полонному, Славуті. На межі XVIII—XIX ст. відбувся перерозполід «ваги» двох основних функціональних зон, який кардинально вплинув на композиційну схему розташування архітектурних об'єктів у межах палацово-паркового ансамблю. Процес наростання значення ландшафтного елементу ансамблю відбувався більш інтенсивно до 1840-х років. У цей період репрезентативність, як основна риса палацово-паркових ансамблів попереднього періоду, втрачає свою роль, передпалацова парадна зона зводиться до мінімальних розмірів або втрачається зовсім. Натомість, парк виходить за рамки звичного для себе у попередні десятиліття простору, охоплюючи палацові корпуси з обох боків. Тобто, прослідковуються засадничі риси романтичного ансамблевого будівництва — рівнозначність зон і елементів резиденції, на відміну від ієрархічності, притаманної класицистичним ансамблям. Загальна тенденція зменшення масштабів палацово-паркового будівництва у другій половині ХІХ ст.відповідно позначилась на Волині майже повним припиненням закладення нових парків. У цей період відбувалася активна реконструкція і розширення паркових зон. Одним із основних шляхів модернізації парків було насичення їх території, а також оранжерей значною кількістю рідкісної екзотичної дендрофлори (особливої уваги надавали особливостям природного матеріалу: формі крони, листя, цвіту, фактури кори і т. д.). Такого роду ставлення до кожного конкретного елементу провіщало прихід модерністичної естетики у волинське садово-паркове будівництво. Втіленням його стала композиція садиби графів Валевських у Гощі.
Архаїчний вітряний млин в Чудниці
У селі Красносілля Гощанського району зберігся побудований ще в 1895 році старовинний вітряк - архаїчний, суворої архітектури, один з найстаріших на Україні. Такі млини не мали різьблених прикрас чи ганків. Майстер, який збудував вітряк - чех Іван Клічнік. Млин належить до стовпових млинів. Стіни вертикальні, каркасної будови, обшиті дошками до самого низу. З чотирьох кутів вітряк спирається на колодки. Увесь корпус вітряка разом з механізмом для розмелювання, крилами та валом обертається залежно від вітру. У центрі нерухомої хрестовини закріплений стовп, так званий штибер. Це кістяк вітряка. Довкола нього і обертається вся система.
У цьому селі регулярно проводиться фестиваль «Красносільські вітряки» - свято народної творчості, історії та побуту, яке відвідують туристи Рівненської та інших областей. Фестиваль проводиться щорічно у вересні з метою відродження та популяризації народних традицій, свят та обрядів, залучення дітей та молоді до народного мистецтва.
У програмі фестивалю: виступи аматорських колективів Рівненської області, конкурс на краще представлення сільських та селищної громад, козацькі забави, жартівлива лотерея, майстер-класи та виставка виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, частування традиційними красносільськими пирогами та справжнім козацьким кулішем, екскурсія по Красносільському вітряку – пам’ятці культурної спадщини.
http://travel-passport.com.ua/gra-kvest-na-vlasni-ochi/ |
