Свято Миколая з особливим нетерпінням чекають усі маленькі українці, бо воно пов’язане з подарунками, веселощами та гарним настроєм.
Святково і гамірно було в районному об’єднанні культури і дозвілля 17 грудня, адже напередодні дня Святого Миколая для малечі організували ряд театралізованих ранків. Працівники відділу народної творчості, Гощанського районного об’єднання культури і дозвілля докладали чимало зусиль, аби театралізоване свято стало незабутнім для кожної дитини, дарувало радість.
Головного гостя цього свята чекали діти цілий рік, тож Святий Миколай не забарився. Та дорогою з ним сталася прикра пригода: Капосниця підмовила Ябіду і вони вкрали мішок з подарунками. На допомогу Миколаю прийшли Ангели та Зірки - вони й виявили хто зробив негідний вчинок. Соромно стало Капосниці та Ябіді, зрозуміли вони свою помилку, покаялися, попросили вибачення. Тож Святий Миколай не образився - роздав всім подарунки, а дітки на знак вдячності потішили його молитвами, віршиками, танцями та піснями.
Для багатьох мешканців району день Святого Миколая вже невід'ємно пов'язаний з акцією «Святий Миколай іде до сиріт». Аби подарувати свято дітворі, таку акцію спільно організували працівники районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та районного об’єднання культури і дозвілля.
У цей день всіх об'єднала велика потреба доброти, тепла, уваги і любові, адже свято підготували для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, а ще охопили категорію дітей, батьки яких загинули, перебувають (були) на Сході України в зоні проведення АТО.
Святкова зала, різнокольорові прикраси на ялинці, театралізоване видовище - усе це сприяло гарному настрою дітлахів. Та коли з’явився сам Миколай – в дитячих очах загорівся вогник, а з залу почулось: «Оце справжній Святий Миколай!». Дітлахи гарно співали Святому Миколаєві пісеньки та розповідали віршики. І ось, нарешті, настав час отримувати подарунки! І все це було так щиро, з неймовірною і неприхованою радістю! Приємно було дивитись на радісні дитячі обличчя та чути їхній веселий сміх. Тож давайте робити щасливими таких діток частіше, аби вони завжди відчували, що потрібні і що про них є кому подбати.
|